ЛИСТ МИРОНА БУДИНСЬКОГО ДО ОЛЕКСИ МИШАНИЧА (1970) В КОНСТЕКСТІ ПИТАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ РУСИНІВ БАЧКИ І СРЕМА
Сажетак
У статті розглянуто ставлення письменника Мирона Будинського до питання ідентичності русинів Бачки і Срему. Стаття містить неопублікований лист М.Будинського до українського науковця О.Мишанича.
Референце
Будински, М. (1955). Думки з нагоди Дзешецрочнїци снованя нашей ґимназиї (Здогадованя). Руске слово”, 14/01/1955.
Будински, М. (1970). Здогаднїме ше. В: Народни календар 1970, 45–51. Конєц школского року нашей гимназиї. “Руске слово”, 27/VІІ.45, 2.
Мишанич, О.В. (2020). Будинський Мирон. [iнтернет-видання] Енциклопедія сучасної України, http://esu.com.ua/search_ articles.php?id=36511 (дата останнього перегляду: ( 26/09/2020)
Планчак, Е. (1945). Виривка з дискусиї з нагоди основаня «Рускей Матки». Становиско Йовґена Планчака, шк. инструктора. Руске слово, 2/11/1945, 4.
Рамач, Я. (2019). Співпраця Олекси Горбача з русинами Югославії у 50-60-х роках ХХ ст. Проблеми слов'янознавства 68/2019, 126–136.
Румянцев, О. (2015). «Боротьба за правопис» серед бачвансько-сремських русинів. у: Slavic Alphabets in Contact, Vittorio Springfield Tomelleri, Sebastian Kempgen (eds.), University of Bamberg Press Bamberg, 2015, 189–207.
Румянцев, О. (2010). Питання національної ідентичності русинів і українців Югославії (1918–1991), München-Berlin, Verlag Otto Sagner, 2010.
Софронів-Левицький, В. (1970). Кланялися вам три України. Репортаж про туристичний маратон по українських поселеннях у Юґославії, Чехословаччині і Польщі. Торонто: Новий шлях, 1970.
Тамаш, Ю. (1997). История рускей литератури. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства, 1997, 202–203.
Умар Мирон Будински (1931–2018). Руске слово 4/06/2018,
http://www.ruskeslovo.com/Умар-Мирон-Будински-1931–2018/ (дата останнього перегляду: 26/09/2020).
Х.Х. (1955). Мушиме трезбейше патриц на Українизам. Руске слово, 28/01/1955, 3.
Чурчич М. Библиоґрафия Руснацох у Югославиї 1918–1980. Нови Сад: Библиотека Матице српске, 2006.
Budinski, M. (1970). Dumki z nagodi Dzešecročn´ci snovanâ našej g̀imnaziï (Zdogadovanâ). “Ruske slovo”, 14/01/55.
Budinski, M. (1970). Zdogadnïme še. V: Narodni kalendar 1970, 45–51.
Calvi, L. (1999). Minoranza grazie alle maggioranze: i rusyny-rusnaci dell'ex-Jugoslavia. Letterature di Frontiera. 2/IX, 1999, 139–151.
Konêc školskogo roku našej gimnaziï. Ruske slovo, 27/VІІ.45, 2.
Mišanič, O.V. (2020). Budinskij Miron. [internet-vidannâ] Enciklopedìâ sučasnoï Ukraïni, http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36511 (data ostann´ogo pereglâdu: 26/09/2020)
Plančak, E. Virivka z diskusiï z nagodi osnovanâ «Ruskej Matki». Stanovisko Jovg̀ena Plančaka, Šk.instruktora, Ruske slovo, 2/11/1945, 4.
Ramač, Â. (2029). Spìvpracâ Oleksi Gorbača z rusinami Ûgoslavìï u 50-60-h rokah ХХ st. Problemi slov'ânoznavstva, 68/2019, 126–136.
Rumâncev, O. (2015). «Borot´ba za pravopis» sered bačvans´ko-srems´kih rusinìv. u: Slavic Alphabets in Contact, Vittorio Springfield Tomelleri, Sebastian Kempgen (eds.), University of Bamberg Press Bamberg, 2015, 189–207.
Rumâncev, O. (2010). Pitannâ nacìonal´noï ìdentičnostì rusinìv ì ukraïncìv Ûgoslavìï (1918– 1991), München-Berlin, Verlag Otto Sagner, 2010.
Sofronìv-Levic´kij, V. (1970). Klanâlisâ vam tri Ukraïni. Reportaž pro turističnij maraton po ukraïns´kih poselennâh u Ûg̀oslavìï, Čehoslovaččinì ì Pol´ŝì. Toronto: Novij šlâh, 1970.
Tamaš, Û. (1997). Istoriâ ruskej literaturi. Beograd: Zavod za uџbenike i nastavna sredstva, 1997, 202– 203.
Umar Miron Budinski (1931–2018). Ruske slovo 4/06/2018, http://www.ruskeslovo.com/Umar-Miron-Budinski-1931–2018/ (data ostannʹogo pereglâdu: 26/09/2020).
Čurčič M. (2006). Bibliog̀rafiâ Rusnacoh u Ûgoslaviï 1918–1980. Novi Sad: Biblioteka Matice srpske, 2006.
Umar Miron Budinski (1931–2018). Ruske slovo, 4/06/2018,
H.H. Mušime trezbejše patric na Ukraïnizam. Ruske slovo, 28/01/1955, 3.
Будински, М. (1970). Здогаднїме ше. В: Народни календар 1970, 45–51. Конєц школского року нашей гимназиї. “Руске слово”, 27/VІІ.45, 2.
Мишанич, О.В. (2020). Будинський Мирон. [iнтернет-видання] Енциклопедія сучасної України, http://esu.com.ua/search_ articles.php?id=36511 (дата останнього перегляду: ( 26/09/2020)
Планчак, Е. (1945). Виривка з дискусиї з нагоди основаня «Рускей Матки». Становиско Йовґена Планчака, шк. инструктора. Руске слово, 2/11/1945, 4.
Рамач, Я. (2019). Співпраця Олекси Горбача з русинами Югославії у 50-60-х роках ХХ ст. Проблеми слов'янознавства 68/2019, 126–136.
Румянцев, О. (2015). «Боротьба за правопис» серед бачвансько-сремських русинів. у: Slavic Alphabets in Contact, Vittorio Springfield Tomelleri, Sebastian Kempgen (eds.), University of Bamberg Press Bamberg, 2015, 189–207.
Румянцев, О. (2010). Питання національної ідентичності русинів і українців Югославії (1918–1991), München-Berlin, Verlag Otto Sagner, 2010.
Софронів-Левицький, В. (1970). Кланялися вам три України. Репортаж про туристичний маратон по українських поселеннях у Юґославії, Чехословаччині і Польщі. Торонто: Новий шлях, 1970.
Тамаш, Ю. (1997). История рускей литератури. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства, 1997, 202–203.
Умар Мирон Будински (1931–2018). Руске слово 4/06/2018,
http://www.ruskeslovo.com/Умар-Мирон-Будински-1931–2018/ (дата останнього перегляду: 26/09/2020).
Х.Х. (1955). Мушиме трезбейше патриц на Українизам. Руске слово, 28/01/1955, 3.
Чурчич М. Библиоґрафия Руснацох у Югославиї 1918–1980. Нови Сад: Библиотека Матице српске, 2006.
Budinski, M. (1970). Dumki z nagodi Dzešecročn´ci snovanâ našej g̀imnaziï (Zdogadovanâ). “Ruske slovo”, 14/01/55.
Budinski, M. (1970). Zdogadnïme še. V: Narodni kalendar 1970, 45–51.
Calvi, L. (1999). Minoranza grazie alle maggioranze: i rusyny-rusnaci dell'ex-Jugoslavia. Letterature di Frontiera. 2/IX, 1999, 139–151.
Konêc školskogo roku našej gimnaziï. Ruske slovo, 27/VІІ.45, 2.
Mišanič, O.V. (2020). Budinskij Miron. [internet-vidannâ] Enciklopedìâ sučasnoï Ukraïni, http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36511 (data ostann´ogo pereglâdu: 26/09/2020)
Plančak, E. Virivka z diskusiï z nagodi osnovanâ «Ruskej Matki». Stanovisko Jovg̀ena Plančaka, Šk.instruktora, Ruske slovo, 2/11/1945, 4.
Ramač, Â. (2029). Spìvpracâ Oleksi Gorbača z rusinami Ûgoslavìï u 50-60-h rokah ХХ st. Problemi slov'ânoznavstva, 68/2019, 126–136.
Rumâncev, O. (2015). «Borot´ba za pravopis» sered bačvans´ko-srems´kih rusinìv. u: Slavic Alphabets in Contact, Vittorio Springfield Tomelleri, Sebastian Kempgen (eds.), University of Bamberg Press Bamberg, 2015, 189–207.
Rumâncev, O. (2010). Pitannâ nacìonal´noï ìdentičnostì rusinìv ì ukraïncìv Ûgoslavìï (1918– 1991), München-Berlin, Verlag Otto Sagner, 2010.
Sofronìv-Levic´kij, V. (1970). Klanâlisâ vam tri Ukraïni. Reportaž pro turističnij maraton po ukraïns´kih poselennâh u Ûg̀oslavìï, Čehoslovaččinì ì Pol´ŝì. Toronto: Novij šlâh, 1970.
Tamaš, Û. (1997). Istoriâ ruskej literaturi. Beograd: Zavod za uџbenike i nastavna sredstva, 1997, 202– 203.
Umar Miron Budinski (1931–2018). Ruske slovo 4/06/2018, http://www.ruskeslovo.com/Umar-Miron-Budinski-1931–2018/ (data ostannʹogo pereglâdu: 26/09/2020).
Čurčič M. (2006). Bibliog̀rafiâ Rusnacoh u Ûgoslaviï 1918–1980. Novi Sad: Biblioteka Matice srpske, 2006.
Umar Miron Budinski (1931–2018). Ruske slovo, 4/06/2018,
H.H. Mušime trezbejše patric na Ukraïnizam. Ruske slovo, 28/01/1955, 3.
Објављено
18. 02. 2021.
Како цитирати
РУМЯНЦЕВ, Олег.
ЛИСТ МИРОНА БУДИНСЬКОГО ДО ОЛЕКСИ МИШАНИЧА (1970) В КОНСТЕКСТІ ПИТАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ РУСИНІВ БАЧКИ І СРЕМА.
РУСИНИСТИЧНИ СТУДИЇ, [S.l.], v. 4, n. 4, p. 11-22, feb. 2021.
ISSN 2560-3612. Доступно на: <https://rusinisticnistudi.ff.uns.ac.rs/index.php/rs/article/view/42>. Датум приступа: 21 nov. 2024
doi: https://doi.org/10.19090/rs.2020.4.11-22.
Bрој часописа
Секција
Articles
