ФОРМОВАНЄ И ПРЕМЕНКИ У ДЕКЛИНАЦИЇ МЕНОВНЇКОХ У РУСКИМ ЯЗИКУ (ЄДНИНA МЕНОВНЇКОХ ЖЕНСКОГО РОДУ)
Сажетак
У праславянским язику деклинация меновнїкох була орґанизована спрам основох. Система деклинациї, котра нашлїдзена зоз праиндоевропского язика, мала 11 деклинациї: седем вокалски и штири консонантски. Прейґ рижних фонетских и морфолоґийних пременкох котри залапели кажди сучасни славянски язикох, през столїтия роздвоєносци, деклинация меновнїкох ше нєшка у каждим з нїх дакус розликує. Окрем того, у дальшим розвою славянских язикох, после розпадованя праславянскей заєднїци, така, праславянска деклинация заменєна зоз систему парадиґмох котри основани на ґраматичним роду.
Циль нам видзиц як ше формовала система деклинацийох у руским язику у одношеню на гевту у праславянским и у якей ше мири розликує од системи деклинацийох у других славянских язикох. Поровнаме дзепоєдни меновнїки у горватским и українским язику зоз меновнїками у руским язику.
Референце
Bulahovs’kyj, L.A. (1936). Rozvydky u dil’anci hramatyčnoji analohiji v slovjanskych movach. Movoznanstvo, 49-70. (Cyrillic)
Kuzmić, B.−Kuzmić, M. (2015). Povijesna morfologija hrvatskoga jezika. Zagreb: Hrvatska sveučilišna naklada.
Lisac, J. (2009). Hrvatska dijalektologija 2, Čakavsko narječje. Zagreb: Golden marketing – Tehnička knjiga.
Lukežič, I. (2015). Zajednička povijest hrvatskih narječja, 2. Morfologija. Zagreb: Hrvatska sveučilišna naklada − Filozofski fakultet u Rijeci − Katedra čakavskog sabora Grobnišćine.
Panjkevič, І. (1938). Ukrajins'ki hovori Pidkarpats'koji Rusi i sumižnyh oblastej. Praha: ČPV. (Cyrillic)
Popović, M., Trostinska, R.I. (1990). Morfologija imenica ukrajinskoga jezika (s osvrtom na ruski i hrvatskosrpski jezik). Radovi Zavoda za slavensku filologiju 25, 49-72.
Ramač, Ju. (2002). Gramatika ruskoho jazika. Beograd: Zavod za udžbenike i nastavna sredstva. (Cyrillic)
Sobolevskyj, A.I. (1907). Lekcyy po istoryy russkoho jazyka. Moskva: SPb. (Cyrillic)
Verhrats’kyj, I. (1902). Pro hovir halyc’kych lemkiv. L’viv: NTŠ. (Cyrillic)
