ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВІДНОСИНИ НА ТЛІ ІСТОРІЇ ПОПУЛЯРНОЇ ПІСНІ „HEJ, SOKOŁY!” («ГЕЙ СОКОЛИ!»)
Сажетак
У статті розкрито історію пісні „Hej Sokoły!”, яка сьогодні популярна як у Польщі, так і в Україні. У цій пісні розповідається про молодого козака, який виїхав за кордон і тужить за рідною Україною та коханою дівчиною, що залишилася там. Хоча твір і виражає любов до України, та це не українська, а польська пісня. Вона пов’язана зі середовищем поляків, які залишили українські землі після Другої світової війни. У 1918–1939 рр. сучасні терени Західної України (Галичина і Волинь) входили до складу Польської держави. Там проживало багато польських сімей. Коли після Другої світової війни Волинь та Галичина увійшли до складу Української РСР, то велика кількість поляків виїхала звідти до Польщі в її нових межах. Виражена в пісні „Hej Sokoły!” туга за Україною не однозначна з українського й польського поглядів. Водночас цей твір, перекладений українською мовою, набув популярності та вважається українською патріотичною піснею. Відтак запропонована у статті версія походження пісні „Hej Sokoły!”цілком спростовує поширену в наш час думку про автора цієї пісні Томаша (Тимка) Падуру (1801–1871) та показує, наскільки складні польсько-українські відносини.
Референце
Баландіна, Н. (2018), Масифікація польсько-української пісні «Hej, sokoły!» («Гей соколи!»). Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/9.1/2.pdf (останнє звернення 7.09.2020 р.).
Гальчак, Б., Харчишин, О. (2019), Звідки прилетіли «соколи»? Рефлексії над генезою популярної пісні. Україна Модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис. Режим доступу: http://uamoderna.com/md/halczak-kharchyshyn-hei-sokoly?fbclid=IwAR16xdLQZ6N4FityHEtOk2BekmybeDup5jEEB2zdDCaiIFDxupsmBMAPazU (останнє звернення: 9.09.2020).
Кузьменко, О. (2005), Стрілецькі пісні / упоряд. О. Кузьменко. Львів: Інститут народознавства НАН України.
Любченко, В. (2020), Падура Тимко. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Padura_T (останнє звернення 7.09.2020 р.)
Пастух, Н. (2007), Символіка птахів. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів: Інститут народознавства НАН України. 2007. С. 537–540.
Харчишин, О. (2019), «Гей соколи»: тексти і контексти пісні. Народознавчі зошити. 2019, 5.
Ходаковський, З.-Д. (1974), Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського / упоряд. О. Дея, Київ: Наукова думка.
APZG, (1955), Protokół z posiedzenia Prezydium Wojewódzkiej Rady Narodowej odbytego w dniu 22 lutego 1955 r., Archiwum Państwowe w Zielonej Górze (APZG), PWRN Zielona Góra, sygn. 667.
APZG, (1956), Protokół z posiedzenia Prezydium Wojewódzkiej Rady Narodowej odbytego w dniu 23 lutego 1956 r., APZG, PWRN w Zielonej Górze, sygn. 689.
Drozd, R. (2001), Polityka władz wobec ludności ukraińskiej w Polsce w latach 1944–1989, Wydawnictwo TYRSA, Warszawa.
homin.etnoua (2020), Гей, соколи, або Гей, десь там, де чорні води. Переклад з польської. Гармонізував Олександр Стадник. Хор «Гомін». Пісні України. Режим доступу: https://homin.etnoua.info/novyny/hej-sokoly (останнє звернення 10.09.2020).
Kamieński, M. (1875), Żal za Ukrainą: piosnka przypisana Wandzie Pudłowskiej prez Macieja Kamięńskiego. Режим доступу: https://polona.pl/item/zal-za-ukraina-piosnka-przypisana-wandzie-pudlowskiej,NjkxNzAxMTA/2/#info:metadata (останнє звернення 9.09.2020).
Kersten, K. (1992), Polacy, Żydzi, Komunizm. Anatomia półprawd 1939–1968, Niezależna Oficyna Wydawnicza, Warszawa.
Kharchyshyn, О., Halczak, В. (2020), Refleksje nad genezą pieśni «Hej, sokoły!». Ukraińskie Towarzystwo Historyczne w Polsce. Режим доступу: http://uitp.org.pl/index.php/67-refleksje-nad-geneza-piesni-hej-sokoly (останнє звернення 8.09.2020).
Korytyński, А. (1860-1867), Żal za Ukrainą Режим доступу: https://polona.pl/item/zal-zaukrainaz-piesni-narodowej-przelozony-na-fortepian-op-13,NTE0NDY5Ng/#info:metadata
Kubis, B. (2007), Poznawcze i kształcące walory literatury dokumentu osobistego (na przykładzie relacji Polaków wysiedlonych z Kresów Wschodnich oraz Niemców wysiedlonych ze Śląska w latach 1944 –1946), Wydawnictwo Uniwersytetu Opolskiego, Opole.
Nodzyński, T. (1997), „Strażnica Zachodnia” 1922 – 1939. Źródło do dziejów myśli zachodniej w Polsce, Wydawnictwo WSP TK, Zielona Góra.
Osękowski, C. (2002), Specyfika pogranicza polsko-niemieckiego po drugiej wojnie światowej, (w:) Studia historyczne nad polityką, gospodarką i kulturą, red. B. Halczak, Oficyna Wydawnicza Uniwersytetu Zielonogórskiego, Zielona Góra.
pl.wikipedia (2020), Hej, sokoły! Режим доступу: https://pl.wikipedia.org/wiki/Hej,_soko%C5%82y (останнє звернення 9.09.2020).
Siemaszko, W. , Siemaszko, E. (2000), Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939–1945. Tom I i II, Wydawnictwo Von Borowiecky, Warszawa.
staremelodie.pl (2020), Zal za Ukraina. Режим доступу: https://staremelodie.pl/piosenka/3864/Zal_za_Ukraina (останнє звернення: 9.09.2020).
Straszewicz, М. (1992), Ojców naszych śpiew : pieśni patriotyczne / wybór i oprac. Marzenna Straszewicz. Komorów : Prometeusz, 1992.
uk.wikipedia, (2020). Гей соколи! Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%B9,_%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8 (останнє звернення: 9.09.2020)
Zawada, J. (1914), Śpiewnik polskiego skauta, Krakowska Drukarnia Nakładowa, Kraków.
Гальчак, Б., Харчишин, О. (2019), Звідки прилетіли «соколи»? Рефлексії над генезою популярної пісні. Україна Модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис. Режим доступу: http://uamoderna.com/md/halczak-kharchyshyn-hei-sokoly?fbclid=IwAR16xdLQZ6N4FityHEtOk2BekmybeDup5jEEB2zdDCaiIFDxupsmBMAPazU (останнє звернення: 9.09.2020).
Кузьменко, О. (2005), Стрілецькі пісні / упоряд. О. Кузьменко. Львів: Інститут народознавства НАН України.
Любченко, В. (2020), Падура Тимко. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Padura_T (останнє звернення 7.09.2020 р.)
Пастух, Н. (2007), Символіка птахів. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів: Інститут народознавства НАН України. 2007. С. 537–540.
Харчишин, О. (2019), «Гей соколи»: тексти і контексти пісні. Народознавчі зошити. 2019, 5.
Ходаковський, З.-Д. (1974), Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського / упоряд. О. Дея, Київ: Наукова думка.
APZG, (1955), Protokół z posiedzenia Prezydium Wojewódzkiej Rady Narodowej odbytego w dniu 22 lutego 1955 r., Archiwum Państwowe w Zielonej Górze (APZG), PWRN Zielona Góra, sygn. 667.
APZG, (1956), Protokół z posiedzenia Prezydium Wojewódzkiej Rady Narodowej odbytego w dniu 23 lutego 1956 r., APZG, PWRN w Zielonej Górze, sygn. 689.
Drozd, R. (2001), Polityka władz wobec ludności ukraińskiej w Polsce w latach 1944–1989, Wydawnictwo TYRSA, Warszawa.
homin.etnoua (2020), Гей, соколи, або Гей, десь там, де чорні води. Переклад з польської. Гармонізував Олександр Стадник. Хор «Гомін». Пісні України. Режим доступу: https://homin.etnoua.info/novyny/hej-sokoly (останнє звернення 10.09.2020).
Kamieński, M. (1875), Żal za Ukrainą: piosnka przypisana Wandzie Pudłowskiej prez Macieja Kamięńskiego. Режим доступу: https://polona.pl/item/zal-za-ukraina-piosnka-przypisana-wandzie-pudlowskiej,NjkxNzAxMTA/2/#info:metadata (останнє звернення 9.09.2020).
Kersten, K. (1992), Polacy, Żydzi, Komunizm. Anatomia półprawd 1939–1968, Niezależna Oficyna Wydawnicza, Warszawa.
Kharchyshyn, О., Halczak, В. (2020), Refleksje nad genezą pieśni «Hej, sokoły!». Ukraińskie Towarzystwo Historyczne w Polsce. Режим доступу: http://uitp.org.pl/index.php/67-refleksje-nad-geneza-piesni-hej-sokoly (останнє звернення 8.09.2020).
Korytyński, А. (1860-1867), Żal za Ukrainą Режим доступу: https://polona.pl/item/zal-zaukrainaz-piesni-narodowej-przelozony-na-fortepian-op-13,NTE0NDY5Ng/#info:metadata
Kubis, B. (2007), Poznawcze i kształcące walory literatury dokumentu osobistego (na przykładzie relacji Polaków wysiedlonych z Kresów Wschodnich oraz Niemców wysiedlonych ze Śląska w latach 1944 –1946), Wydawnictwo Uniwersytetu Opolskiego, Opole.
Nodzyński, T. (1997), „Strażnica Zachodnia” 1922 – 1939. Źródło do dziejów myśli zachodniej w Polsce, Wydawnictwo WSP TK, Zielona Góra.
Osękowski, C. (2002), Specyfika pogranicza polsko-niemieckiego po drugiej wojnie światowej, (w:) Studia historyczne nad polityką, gospodarką i kulturą, red. B. Halczak, Oficyna Wydawnicza Uniwersytetu Zielonogórskiego, Zielona Góra.
pl.wikipedia (2020), Hej, sokoły! Режим доступу: https://pl.wikipedia.org/wiki/Hej,_soko%C5%82y (останнє звернення 9.09.2020).
Siemaszko, W. , Siemaszko, E. (2000), Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939–1945. Tom I i II, Wydawnictwo Von Borowiecky, Warszawa.
staremelodie.pl (2020), Zal za Ukraina. Режим доступу: https://staremelodie.pl/piosenka/3864/Zal_za_Ukraina (останнє звернення: 9.09.2020).
Straszewicz, М. (1992), Ojców naszych śpiew : pieśni patriotyczne / wybór i oprac. Marzenna Straszewicz. Komorów : Prometeusz, 1992.
uk.wikipedia, (2020). Гей соколи! Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%B9,_%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8 (останнє звернення: 9.09.2020)
Zawada, J. (1914), Śpiewnik polskiego skauta, Krakowska Drukarnia Nakładowa, Kraków.
Објављено
18. 02. 2021.
Како цитирати
ГАЛЬЧАК, Богдан; ХАРЧИШИН, Ольга.
ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВІДНОСИНИ НА ТЛІ ІСТОРІЇ ПОПУЛЯРНОЇ ПІСНІ „HEJ, SOKOŁY!” («ГЕЙ СОКОЛИ!»).
РУСИНИСТИЧНИ СТУДИЇ, [S.l.], v. 4, n. 4, p. 39-56, feb. 2021.
ISSN 2560-3612. Доступно на: <https://rusinisticnistudi.ff.uns.ac.rs/index.php/rs/article/view/44>. Датум приступа: 23 nov. 2024
doi: https://doi.org/10.19090/rs.2020.4.39-56.
Bрој часописа
Секција
Articles
